29.08.2025 року відбулася педагогічна рада:«Пріорітетні напрямки освітньої діяльності дошкільного навчального закладу у 2025/2026 н.р»

Порядок денний:
1.Аналіз виконання  рішень  попереднього засідання педагогічної ради
2.Підсумки літнього оздоровчого періоду та готовність закладу до нового навчального року
3. Про пріоритетні завдання колективу на 2025/2026 навчальний рік:
– ознайомлення, обговорення та схвалення плану роботи.
– затвердження Освітньої програми  ДНЗ №21 на 2025 /2026н.р.
 
4. Про організаційні питання початку нового навчального року:
 •про визначення та схвалення програм, за якими буде здійснюватися освітній процес;
 • про схвалення розкладу зайнятості дітей та режиму дня;
 • про план підвищення кваліфікації працівників;
 • про атестацію педагогічних працівників.

Атестація педагогів: що змінилося

• Закон України «Про освіту» (ст. 50);
• Закон України «Про дошкільну освіту» (ст. 32);
• Наказ МОН від 09.09.2022 р. № 805 “Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників”

11 змін в атестації педагогів за Новим положенням

 про атестацію

Нове Положення не змінило ключових речей: атестація є обо­в’я­зковою і її слід проходити раз на п’ять років. Кваліфікаційні категорії та педагогічні звання, присвоєні до наб­рання чинності нового Положення, дійсні до атестації педагогічних працівників, проведеної згідно з ним. Розглянемо, на які зміни очікувати педагогічним працівникам закладів і дошкільної освіти.

1. Осучаснили процедуру проведення засідання атестаційної комісії.          Карантинні обмеження, з якими стикнулися під час пандемії коронавірусу і воєнний стан, спричинений військовою агре­сією РФ, змусили нас працювати дистанційно, використовувати різні технічні засоби. Тому в нове Положення внесли норми, відповідно до яких засідання атестаційної комісії можна проводити в режимі відеоконференцій. Кожен педагогічний працівник має право подавати відповідній атестаційній комісії атестаційні документи в електрон­ній формі: формат PDF, кожен документ окремим файлом. Комісія повинна підтвердити отримання документів. Атестаційна комісія також може надсилати інформацію про проведення засідань працівнику на електронну адресу, яку він вказав у заяві, запрошувати, надсилати сканований підписаний атестаційний лист. У новому Положенні враховані й форс-мажорні обставини, які унеможливлюють проведення засідання атестаційної комісії чи роботу атестаційної комісії. Атестацію можна відтермінувати до закінчення надзвичайних обставин, які спричинили відтермінування.
2. Збільшили автономію закладів освіти.

Якщо раніше вищу кваліфікаційну категорію, як і відповідні звання, як-от «старший вчитель», «старший вихователь», «вчитель-методист», «вихователь-методист», присвоювали лише атестаційні комісії ІІ і ІІІ рівнів, а комісії І рівня, тобто на рівні закладу освіти, могли тільки порушувати клопотання про присвоєння вищої кваліфікації чи педагогічного звання перед атестаційною комісією ІІ чи ІІІ рівня, то за новим Положенням таке рішення ухвалює атестаційна комісія на рівні закладу освіти. Єдиний щодо кого не може ухвалювати рішення атестаційна комісія І рівня, це керівник закладу освіти. Керівника закладу освіти на відповідність займаній посаді атестує атестаційна комісія ІІ рівня, тобто відповідного органу управління освітою. Є й певні обмеження до атестаційної комісії І рівня. Цю комісію можна створювати тільки у тих закладах освіти, в яких працює понад 15 педагогічних працівників. Якщо їх у закладі менше 15, то атестацію здійснює атестаційна комісія ІІ рівня, тобто атестаційна комісія відповідного органу управління освітою.

3. Визначили вимоги до роботи секретаря атестаційної комісії.

Секретар атестаційної комісії: приймає, реєструє та зберігає документи, які подали педагогічні працівники, до розгляду та під час розгляду їх атестаційною комісією; організовує роботу атестаційної комісії, веде та підписує протоколи засідань атестаційної комісії; оформлює та підписує атестаційні листи; повідомляє педагогічним працівникам про місце і час проведення засідання атестаційної комісії, якщо їх запросили на засідання; забезпечує оприлюднення інформації про діяльність атестаційної комісії: розміщує її на сайті закладу освіти, органу управління у сфері освіти.   4. Змінили вимоги до голосування.

Якщо раніше члени атестаційної комісії ухвалювали рішення про присвоєння чи неприсвоєння педагогічних звань, певних кваліфікаційних категорій таємним голосуванням, то нове Положення дозволяє комісії самій визначати, як проводити голосування: відкрито чи таємно. Відмітку про це потрібно зробити у протоколі. Якщо при ухваленні рішення про присвоєння кваліфікаційної категорії чи педагогічного звання в атестаційній комісії рівна кількість голосів розподілилася між «за» і «проти», рішення ухвалюють на користь педагогічного працівника.

5. Спростили норму щодо підписання протоколу та атестаційних листів.

І протокол засідання атестаційної комісії, й атестаційні листи мають підписувати лише голова та секретар атестаційної комісії. Раніше була норма, що ці документи підписували всі члени атестаційної комісії. У додатку до нового Положення подали приклад оформлення протоколу засідання атестаційної комісії. Якщо атестується голова атестаційної комісії, а головою може бути як керівник закладу освіти, так і його заступник, то він не може головувати. Це стосується тих керівників, які у закладі за сумісництвом займаються викладацькою роботою.

6.  Змінили вимоги щодо вивчення практичного досвіду педагога. Атестаційна комісія може ухвалювати рішення про вивчення практичного досвіду педагогічного працівника, який атестується. Якщо раніше атестаційна комісія обов’язко мала відвідувати заняття, уроки, позаурочні заходи педагога, який атестується, то тепер, якщо немає питань до педагогічної діяльності працівника, то достатньо тих документів, які він подав до атестаційної комісії.
7. Скасували вимогу щодо присутності педагога на засіданні атестаційної комісії.

Раніше рішення про присвоєння кваліфікаційної категорії чи педагогічного звання атестаційна комісія ухвалювала в присутності педагогічного працівника, тобто його запрошували на засідання. Якщо педагог не міг бути присутнім, то повинен був надавати підтверджувальні документи. Згідно з новим Положенням педагог може бути присутнім на засіданні атестаційної комісії, якщо забажає або якщо виникли питання у членів атестаційної комісії чи до тих документів, які подав педагог, чи до певних показників роботи працівника тощо.

8. Змінили вимоги до позачергової атестації.

Раніше позачергову атестацію проводили, якщо у міжатестаційний період у педагогічного працівника були певні досягнення, перемоги в конкурсах тощо, що давало підстави для позачергового розгляду документів. За новим Положенням позачергову атестацію можна проводити не лише за ініціативою педагогічного працівника, а й за ініціативою керівника закладу освіти, якщо він встановив погіршення результатів роботи працівника. Також позачергову атестацію керівника закладу освіти можуть проводити, якщо внаслідок проведення інституційного аудиту в зак­ладі освіти експерти виявили низьку якість освітньої діяльності. У додатку до нового Положення подали приклади оформлення заяви про проведення позачергової атестації та апеляційної заяви.

9. Змінили дату збільшення оплати праці. Керівник закладу освіти протягом трьох робочих днів після засідання атестаційної комісії, за результатами якого педагогічному працівникові було присвоєно (підтверджено) кваліфікаційну категорію, педагогічне звання, має видати відповідний наказ та ознайомити з ним педагогічного працівника під підпис. Наказ керівник має подати до бухгалтерії закладу освіти чи до централізованої бухгалтерії, що здійснює бухгалтерський облік зак­ладу освіти, для нарахування заробітної плати та проведення її перерахунку з дати видання наказу про присвоєння наступної кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання.
10. Визначили сертифікацію як проходження атестації. Якщо педагогічний працівник успішно пройшов сертифікацію, її зараховують як проходження атестації. Сертифікація також є підставою для присвоєння педагогу відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання. Зарахування сертифікації здійснюється один раз протягом строку дії сертифіката під час чергової або позачергової атестації педагога, що проводять за його ініціативи.
11. Визначили вимоги до присвоєння кваліфікаційних категорій педагогам дитсадків. Кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії» присвоюють педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти, які мають освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра. Кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії» присвоюють педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти, які мають освітньо-професійний ступінь фахового молодшого бакалавра або ступінь вищої освіти молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст). Щодо кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», то зберігається вимога, що у педагогічного працівника має бути освітній рівень магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст).

Джерело: https://ezavdnz.expertus.com.ua/10003955

Методичні рекомендації
щодо впровадження професійного стандарту
«Вихователь закладу дошкільної освіти»

ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ!!! ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ВОЄННОЇ АГРЕСІЇ

Одним із важливих пріоритетів у діяльності закладів дошкільної освіти є забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, які на сьогодні страждають від російської воєнної агресії. А життя та здоров’я дітей – це найбільша цінність людства.Володіти необхідними знаннями, потрібними для подальшої безпечної життєдіяльності, є важливим завданням для кожного з дорослих.Враховуючи широкомасштабну війну російських окупаційних військ на всій території України, є велика загроза отримати враження мінами та вибухонебезпечними предметами.Вбачаємо за доцільне проведення протягом місяця роботи з просвіти учасників освітнього процесу в закладах дошкільної освіти щодо питань мінної небезпеки і вибухонебезпечних предметів та дій в надзвичайних ситуаціях.Головним для всіх дорослих, які опікуються дітьми раннього та дошкільного віку, повинен бути контроль за переміщенням дітей за межами будівель.Не допускати прогулянок дітей без догляду дорослих. Обов’язково обстежувати територію, де проходять прогулянки, з метою виявлення вибухонебезпечних та підозрілих предметів. Пояснювати дітям, про небезпеку, яку несуть незнайомі предмети, покинуті іграшки тощо.Рекомендуємо вихователям проводити з дітьми дошкільного віку роз’яснювальну роботу щодо безпечної поведінки в умовах воєнного стану з використанням різних форм організації освітньої діяльності.

Для організації роботи з дітьми радимо скористатися інформаційно-освітніми матеріалами, що розміщені на сайті МОН у вільному доступі:•«Сучасне дошкілля під крилами захисту» https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/suchasne-doshkillya-pid-krilami-zahistu.• поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-z-nadannya-pershoyi-psihologichnoyi-dopomogi-lyudyam-yaki-perezhili-krizovu-podiyu;• поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях» https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-ekspertiv-yunisef-yak-pidtrimati-ditej-u-stresovih-situaciyah;• інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України» https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-zahisnika-ukrayini-mon-rozrobilo-informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan;• хрестоматія для дітей дошкільного віку «Моя країна – Україна» з національно-патріотичного вихованняhttps://mon.gov.ua/storage/app/media/doshkilna/2022/04/01/Khrestomatiya.Moya.krayina-Ukrayina-RANOK.31.03.2022.pdf;• довідник «У разі надзвичайної ситуації або війни», в якому зібрані поради, як захистити себе у надзвичайній ситуації https://dovidka.info/;• про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану можна дізнатися з листа МОН № 1/3737-22 від 29.03.2022 https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zabezpechennya-psihologichnogo-suprovodu-uchasnikiv-osvitnogo-procesu-v-umovah-voyennogo-stanu-v-ukrayini.• питання організації освітнього процесу у закладах освіти регламентовано листом МОН № 1/3371-22 від 06.03.2022 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій» https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86062/;• лист МОН від 02.04.2022 р. № 1/3845-22 «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні» https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-rekomendaciyi-dlya-pracivnikiv-zakladiv-doshkilnoyi-osviti-na-period-diyi-voyennogo-stanu-v-ukrayin

iПравила поводження у надзвичайних ситуаціях

1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;- вимкнути світло, закрити вікна та двері;- зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (коридор, ванна кімната, передпокій);- інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.

2. У разі загрози чи ведення бойових дій:- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками, скетчем) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;- відразу залишити приміщення, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;- попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;- без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;- проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

3. Якщо стався вибух:- уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;- якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;- виконати всі інструкції рятувальників

.4. Під час повітряної небезпеки:- відключити живлення, закрити воду і газ;- загасити (вимкнути) пристрої для опалення;- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;- попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;- дізнатися, де знаходиться найближче місце укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;- як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості.Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

5. Під час масових заворушень:- зберігати спокій і розсудливість;- під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;- не піддаватися на провокації;- надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон.Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:- постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;- за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або поліції;- намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;- якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;- не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;- виконувати вимоги злочинців, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;- уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем;- нічого не просити;- якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;- уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;- спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;- при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;- під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення

.7. При проведенні евакуації цивільного населення з небезпечної зони:- взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;- за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;- дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, дата народження, домашня адреса, а також прізвище матері та батька та їх контактні телефони;- переміщатися за вказаною адресою.- у разі необхідності звернутися за допомогою до поліції чи спеціальних служб та медичних працівників.

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами 

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати

1. До вибухонебезпечних предметів належать:• вибухові речовини – хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.• боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:- бойові частки ракет;- авіаційні бомби;- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);- ручні гранати;- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);• піротехнічні засоби:- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);- вибухові пакети;- петарди;• ракети (освітлювальні, сигнальні);- гранати;- димові шашки.• саморобні вибухові пристрої – пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:- саморобні міни-пастки;- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено:- наближатися до предмета;- пересувати його або брати до рук;- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;- приносити предмет додому, у заклад освіти.

2. Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих про знахідку!Під час прогулянок необхідно ретельно дивитись під ноги та навколо себе, особливо у парку, лісі, біля водойм тощо.Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робі!Злочинці зазвичай поміщають вибуховонебезпечні предмети у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях.Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.Тому бездоглядні предмети на території або в приміщенні закладу освіти, в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм.

3. Слід звертати увагу на:- припарковані біля будівель дитячих садків автомашини, власники яких невідомі або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;- звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);- наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.У разі знаходження підозрілого предмета на території закладу дошкільної освіти, потрібно негайно повідомити про знахідку керівника закладу, працівників поліції чи службу з надзвичайних ситуацій!

4. У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

2. Не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмета.

4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.У випадку, коли в закладі освіти знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:- одягніть дітям одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);- під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію;- тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

5. Якщо заклад дошкільної освіти опинився поблизу епіцентру вибуху:- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів й т. д. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;- перевірте, чи потребують допомоги інші діти й працівники закладу.Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам.Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух.Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

6. Звертаємо увагу, що:- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції та не можна торкатися знахідки;- не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т. п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду

7. Поради керівнику закладу дошкільної освіти:

Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:• посилити пропускний режим при вході і в’їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.У разі виявлення підозрілого предмета працівниками закладу освіти потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.

8. Алгоритм дій у надзвичайній ситуації (далі – НС)

1. Визначити, який тип небезпеки: захоплення будівлі, обстріл, повітряна атака, пожежа, повінь, хімічна чи біологічна атака.

2. Чи безпечно у приміщенні? Аварійне блокування, укриття у приміщенні, евакуація за межі.

3. Обрати план реагування в залежності від умов надзвичайної ситуації та визначити команду реагування.

3.1.Зазанчити необхідну інформацію:- контакти екстрених служб для оповіщення;- відповідальний за інформування персоналу про НС;-спосіб сповіщення персоналу про НС;- відповідальний за інформування екстрених служб;- способи сповіщення екстрених служб;- способи сповіщення екстрених служб у випадку зникнення зв’язку;- відповідальний за сповіщення батьків або законних представників дітей;- способи сповіщення батьків або законних представників дітей;- способи отримання інформації щодо перебігу НС від офіційних джерел під час перебування в укритті;- способи комунікації між колективом та адміністрацією закладу освіти під час НС;- відповідальний за реалізацію плану дій у випадку НС у групі;- відповідальний за тривожну валізу;- відповідальний за облік та взаємодію з дітьми

4. визначити план дій вихователя у випадку: евакуації за межі закладу, аварійного блокування, укриття у приміщенні закладу освіти

5. залишити небезпечне місце відповідно до мапи евакуації вікових груп.

9. Телефони рятувальних та аварійних служб:

112 – Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби)

101 – Пожежно-рятувальна служба102 – Поліція

103 – Швидка медична допомога

104 – Аварійна служба газової мережі

0 800 501 482 – телефон довіри СБУ.

Будьте пильними! Бережіть себе!